Слайд [1]. Шановні колеги!

З 1-го вересня 2012 року набирає чинності нова редакція Держстандарту та нові навчальні програми.

Слайд [2]. На сьогоднішній день в Україні створено нормативно правове забезпечення початкової освіти у вигляді ієрархії документів: національна рамка кваліфікації, нова редакція Держстандарту та нові навчальні програми.

Відмінною особливістю Національної рамки кваліфікації є введення нульового рівня освіти – дошкільної освіти. Тому, нова редакція Держстандарту та нові навчальні програми ґрунтуються на результатах, що мають бути досягнуті у дошкільний період.

Нова редакція Державного стандарту розроблена на нових концептуальних засадах – на засадах особистісно-зорієнтованого та компетентнісного підходів. Метою освітньої галузі “Математика” визнано формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Слайд [3]. У новій програмі з математики порівняно з попередньою програмою відбулися істотні зміни, в основному у змісті навчання 1-го та 2-го класів. Щодо 1-го класу, то тут:

Ми розвантажили зміст математики 1-го класу, виключивши додавання й віднімання з переходом через розряд в межах 20. Вивчення цього матеріалу становить труднощі в учнів 1-го класу, оскільки це психологічно значно складніша дія, ніж додавання й віднімання без переходу через розряд. У зв’язку з цим звільнився час, й ми:

1. розширили вивчення нумерації двоцифрових чисел до 100 ( у попередній програмі – числа 11-20);
2. включили додавання й віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд на рівні ознайомлення. Вимога формування обчислювальних навичок ставиться лише в 2-му класі!

Слайд [4]. В грудні 2011 року оприлюднені результати Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 1- 2-х класів. Серед підручників-переможців визнано наш з Оксаною Володимирівною Онопрієнко підручник. Нажаль, він не видається за Держзамосленням, і його треба буде купувати… Вартість підручника «Математика. 1 клас» (дві частини, повно кольорові) становить 50 гривень. До підручника створений робочий зошит.

Слайд [5]. Навчально-методичний комплект пропонується у двох варіантах:

1. Підручник + зошит з друкованою основою.
2. Навчальний зошит, в якому поєднано завдання для усної фронтальної та самостійної роботи учнів
3. Також ми пропонуємо методичні рекомендації для вчителя та посібник «Уроки математики в 1-му класі».

Слайд [6]. На слайді Ви бачите обкладинки підручника та навчального зошита. Сьогодні я Вам презентую навчальний зошит, в якому поєднано завдання із підручника (для фронтальної усної роботи) і завдання з робочого зошита ( для письмової роботи). На кожний урок відведено не менш, ніж дві сторінки, здебільше - це розвороти. Але,це скорочений варіант підручника та робочого зошита. Оскільки і у підручнику, і у робочому зошиті на урок відведено по дві сторінки.

Слайд [7]. Оскільки ми є авторами Держстандарту та Нової навчальної програми, в нашому підручнику, зошитах та методичних рекомендаціях для вчителя точно презентовано зміст навчання й спроектовано досягнення результатів на тому рівні, який передбачений новою програмою.

Слайд [8]. Зупинимося на умовних позначеннях, використаних у навчальному зошиті.

Навчальний зошит містить завдання на актуалізацію знань та способів дій, що є необхідними для опанування нового матеріалу: завдання на створення й розв’язування проблемної ситуації; завдання із первинного закріплення нової дії та завдання на безперервне повторення.

Серед завдань останньої групи виділяються й такі, які створюють колізії – це завдання з пастками! Крім того, пропонуємо учням завдання випереджального характеру або завдання на виконання відомої дії, але в нестандартних умовах; і певну увагу приділено вправам з логічним навантаженням.

Слайд [9]. Більшість уроків подано на розгортці. До кожного уроку подано його тему та у блокнотику перелічено поняття, які вводяться на уроці.

Слайд [10]. Це дуже зручно й для вчителя й для учнів та їхніх батьків. В експериментальних класах ми спостерігали, що підводячи підсумок уроку, здійснюючи рефлексію, учні звертаються до змісту блокнотика…

Слайд [11]. Дуже корисно, що у навчальному зошиті є тексти правил, що спрямовує батьків на перевірку їх засвоєння. Для учнів є всілякі підказки, в тому числі й у вигляді опорних конспектів, пам’яток, схем розв’язування тощо.

Слайд [12]. Наприклад, сторінка навчального зошита за темою «Арифметичні дії додавання й віднімання». Правила виокремлено у рамочках із знаком оклику. Терміни «рівність», «вираз», «значення виразу» виділено кольором.

Слайд [13]. Як бачимо, навчальний зошит містить й завдання для усної фронтальної роботи вчителя з класом та завдання, які виконуються учнями письмово або коментованим письмом або самостійно.

Слайд [14]. Зміст навчання розгорнутий у чотирьох розділах:

1. Числа першого десятка.
2. Арифметичні дії додавання і віднімання.
3. Задача. Таблиці додавання і віднімання.
4. Двоцифрові числа.

Поділ на розділи є досить умовним. Так, в темі «Числа 1-го десятку» вивчається і геометричний матеріал, взаємне розміщення у просторі, порівняння за величиною, тиждень, дні тижня; множина, як група предметів; підмножина, як частина множини. Одним із важливих питань цієї теми є опанування учнями конкретного змісту арифметичних дій додавання й віднімання, їх схематичної інтерпретації, додавання й віднімання за числовим променем.

В темі «Арифметичні дії додавання й віднімання» розглядається сантиметр, вимірювання довжин відрізків, в тому числі й за допомогою лінійки, побудова відрізків заданої довжини, проводиться підготовча робота до введення поняття задачі.

В темі «Таблиці додавання й віднімання. Задача» розглядаються дії з іменованими числами, вираженими у одиницях довжини, порівняння математичного виразу і числа, порівняння математичних виразів; маса – одиниця вимірювання маси 1кг; місткість – одиниця вимірювання місткості – 1л.

В темі «Двоцифрові числа» подається властивість величин, дециметр; короткий запис задачі.
* Обернена задача
Знаходження невідомого зменшуваного та від’ємника
Задачі на знаходження невідомого зменшуваного або від’ємника
Задачі на знаходження невідомого зменшуваного або від’ємника
* Задачі, у яких вимога подана стверджувальним реченням
Доба
Визначення часу за годинником
Доба – 24 години
Вартість
Одиниці довжини. Метр

Слайд [15]. Між тим, вчителів дуже турбує питання, наскільки зміст навчання відрізняється від підручника М.В. Богдановича. На слайді подано теми та кількість годин, що на них відведено за підручником Богдановича та нашим НМК.

Як бачимо,перші теми є ідентичними; на них відведено майжк однакову кількість годин.

На вивчення додавання й віднімання та таблиць додавання й віднімання в межах 10 нами відведено, майже в двічі більше часу, ніж у Богдановича.

У зв’язку з тим, що з програми виключено додавання й віднімання з переходом через десяток час, який звільнився, більш ніж 30 уроків, нами відведено на числа в межах 100.

Таким чином, ми «розтягнули» вивчення базової теми «Додавання й віднімання в межах 10» й, відповідно програмі, зробили акцент на формуванні обчислювальних навичок, а не на запам’ятовування таблиць.

Слайд [16]. Наш НМК відмічає системність, а саме в ньому реалізовано науково - обґрунтовані та експериментально перевірені методичні системи й формування поняття числа, й формування обчислювальних навичок, й навчання розв’язування задач, й алгебраїчної та геометричної пропедевтики та вивчення основних величин.

Слайд [17]. Розглянемо зміст методичної системи формування поняття чисел першого десятка. Кожне число вивчається за планом, що поданий на слайді. На вивчення чисел 1-5 відведено по одному уроку, а решта чисел до 10 вивчається у наступному порядку:

1. на першому уроці вводиться поняття числа, спосіб його одержання, позначення його цифрою, послідовність чисел в натуральному ряді, співвіднесення числа та кількості предметів;
2. на другому уроці – вивчається порівняння чисел;
3. на третьому – склад числа;
4. четвертий урок присвячено узагальненню знань учнів вивченого відрізку натурального ряду.

Слайд [18]. Наприклад, розглянемо як вводиться число 6, його одержання, позначення цифрою та натуральна послідовність – завдання 5.

Завдання 6 є типовим на співвіднесення числа та кількості предметів. Як бачимо, нами застосовуються кісточки доміно, які у наступному будуть використовуватись у різноманітних завданнях…

Навчання написання цифри: визначаємо елементи з яких складається цифра, визначаємо напрямки рухів з її написання, прописуємо цифру спочатку по контуру, а потім – самостійно.

Слайд [19]. На слайді подано завдання, метою яких є навчання порівнянню чисел. Для введення загального способу міркування – за порядком слідування числа у натуральному ряді, спочатку актуалізуємо порівняння способом складання пар. Для первинного його закріплення пропонуємо завдання 5, в якому подано матеріалізовано опору – числовий промінь. Завдання 6 виконується вже без такої опори.

Слайд [20]. Склад числа ми пропонуємо через пересування кружків зліва-направо, а у зошиті учні замальовують кружки. Наприклад: покладемо всі кружки ліворуч… Скільки кружків? Пересунемо один кружок праворуч… Скільки кружків зліва? Скільки справа? Скільки всього? З яких чисел складається число 6?…

З метою первинного закріплення пропонуємо учням завдання 3 на об’єднання, в результаті якого одержимо множину, що містить 6 елементів. Аналогічне завдання №4, але вже за кісточками доміно діти мають самостійно скласти рівності на додавання, в результаті якого одержуємо число 6.

Слайд [21]. Знання складу чисел є основою для формування обчислювальних навичок, тому пропонуємо різноманітні завдання на засвоєння складу чисел. Це, і завдання, в яких від кількості точок переходимо до таблиці складу числа; це, і завдання без наочних опор – на відтворення скалу числа по пам’яті, і, навпаки, - впізнавання числа за його складом.

Слайд [22]. На підставі складу числа складаємо рівності на додавання й віднімання, використовуючи конкретний зміст цих арифметичних дій. Спочатку пропонуємо учням записати склад числа, а потім доповнити рівності; у наступних завданнях опори на склад числа немає, його треба вже засвоїти!

Слайд [23]. Знання складу числа є основою для формування обчислювальних навичок. Обчислювальна навичка – це найвищий ступінь оволодіння обчислювальним прийомом. В межах 10 використовуються наступні обчислювальні прийоми: додавання й віднімання числа 1 на підставі порядку прямування чисел у натуральному ряду; додавання й віднімання чисел 2,3,4,5 – по частинах; додавання чисел 6,7,8,9 – на підставі переставного закону додавання; віднімання чисел 6,7,8,9 – на підставі взаємозв’язку дій додавання й віднімання. Після того, як учні засвоїли прийом обчислення пропонується відповідні таблиці додавання й віднімання. Акцент при вивченні таблиць робиться на спостереженні зміни суми в залежності від зміни першого доданка, зміни різниці в залежності від зміни зменшуваного.

На слайді подано зміст методичної системи формування обчислювальних навичок в межах 10. Розглянемо кожний пункт на прикладах.

Слайд [24]. Перед введенням конкретного змісту дій додавання й віднімання учні працюють з предметними множинами, об’єднуючи дві множини в одну або вилучаючи з множини її підмножину. Діти спостерігають, що коли об’єднуємо стає більше, вилучаючи – менше.

У такий спосіб створюється підгрунття для введення арифметичних дій додавання й віднімання: об’єднання двох множин без спільних елементів відповідає дії додавання, а вилучення підмножини з множини – дії віднімання.

Слайд [25]. З метою первинного засвоєння конкретного змісту арифметичних дій пропонуємо учням проілюструвати дію з предметними множинами і на її основи вибрати відповідний вираз.

Слайд [26]. Об’єднуючи дві частини у ціле складаємо дві рівності на додавання, вилучаючи з цілого його частину – дві рівності на віднімання. Пропонуємо учням спочатку прокоментувати вже розв’язане завдання, а потім виконати самостійно аналогічне завдання.

Зверніть увагу, що перші дві рівності – це пропедевтика переставного закону додавання, а останні дві – пропедевтика взаємозв’язку дій додавання й віднімання.

Слайд [27]. Таким чином, з метою засвоєння конкретного змісту дій додавання й віднімання є завдання на перехід від рисунка до виразу або рівності. Учням пропонується або самостійно скласти вираз або вибрати один з поданих.

Враховуючи досвід розвивального навчання нами застосовується схематична інтерпретація арифметичних дій додавання й віднімання. Нами використовуються схеми різного рівня абстракції: у вигляді малюнків, наприклад, кружків та у вигляді відрізків – завдання №2.

Слайд [28]. Пропонуємо завдання на вибір схеми до сюжетного малюнка і пояснення складеного виразу. Також пропонуємо завдання на вибір виразу до схеми.

Слайд [29]. Перший випадок додавання й віднімання – це додавання й віднімання числа 1. Вивчаючи числа першого десятку, учні набувають досвіду в одержанні числа з попереднього або з наступного: щоб одержати наступне число, треба додати 1; щоб одержати попереднє число – відняти 1.

Користуючись наочною опорою – числовим променем, одержуємо наступне або попереднє число.

Слайд [30]. На підставі попередніх завдань вводимо правило: додати 1 – це означає одержати наступне число, відняти 1 – одержати попереднє число.

Первинне закріплення цього прийому обчислення здійснюється в матеріалізованій формі – з опорою на поданий числовий промінь.

Слайд [31]. На перших етапах засвоєння прийому обчислення учням пропонуються наочні опори – або у вигляді числового променя, або відрізку натурального ряду. Потім, наочні опори прибираються, і учні мають промовляти в голос виконувані дії.

Слайд [32]. На підставі ілюстрування додавання й віднімання одиниці на числовому промені існує можливість познайомити учнів із додаванням і віднімання чисел на числовому промені.

На слайді подано типи завдань, які пропонуються з метою засвоєння учнями додавання й віднімання за числовим променем.

Слайд [33]. Введення прийому додавання й віднімання чисел по частинах здійснюється засобом створення проблемної ситуації (№3) та визначення змісту розумових дій та їхнього порядку, що подається у вигляді опорного конспекту.

Первинне закріплення здійснюється під час пояснення вже виконаних дій з опорою на числовий промінь. У такий спосіб дія виконується у матеріалізованій формі.

Слайд [34]. З метою виконання дії у матеріалізованій формі також пропонуємо схему розв’язування - №5. Дії учня регламентуються поданою схемою, в якій у розгорнутому виді подано всі кроки дії. Виконуючи дії за схемою діти вчаться коментувати виконувані дії, і поступово дія починає скорочуватися - №6. І, нарешті, дія ще більше скорочується - №2.

Слайд [35]. Перед введенням назв компонентів та результату дії додавання актуалізуємо уміння учнів складати рівності за схемами, і виділити рівності на додавання. У цих рівностях визначаємо, що числа додають, тому їх називають доданками; значення цього виразу називають сумою. Крім того, сам вираз, в якому числа поєднані знаком «+», також називають сумою.

Первинне закріплення здійснюємо під час розв’язування завдання на знаходження значення суми і складання рівності за поданими доданками - №6.

Слайд [36]. Пропонуємо учням прочитати рівності з певним першим або другим доданком, або значенням суми - №1.

На схемі розфарбувати відрізок, що ілюструє перший та другий доданок та скласти рівність - №2. І, нарешті прочитати рівності з назвою компонентів та результату - №3. Зверніть увагу на це завдання, в ньому є пастка – серед рівностей на додавання записано й рівність на віднімання.

Слайд [37]. Гарні знання назв компонентів та результату дії додавання є базою для засвоєння переставного закону додавання.

Згадайте, на етапі формування конкретного змісту дії додаванням діти складали дві рівності на додавання за кісточками доміно. Тому, актуалізуємо це уміння, й читаємо складені рівності із назвою компонентів та результату. Звертаємо увагу дітей на те, що доданки переставили; звертаємо увагу на те, що значення суми не змінилося! Узагальнюємо і формулюємо переставний закон додавання.

Слайд [38]. З метою засвоєння переставного закону додавання пропонуємо завдання на порівняння запису виразів: діти помічають, що доданки переставили місцями і від цього значення суми не змінюється! Очевидно, що обчислити зручніше ті випадки, де до більшого числа додають менше. Тому у наступному завданні учням пропонується обчислити значення виразів зручним способом, помінявши місцями доданки.

Слайд [39]. Гарні знання назв компонентів та уміння схематично ілюструвати суму двох чисел є основою, на якій засвоюється взаємозв’язок дій додавання й віднімання. Прикриваючи рукою зелену частину смужки – переший доданок, лишається другий доданок; якщо виключити від суми другий доданок, то залишиться перший другий доданок.

Виконуємо математичний запис цих дій, й одержуємо з однієї рівності на додавання дві рівності на віднімання.

Слайд [40]. На етапі первинного закріплення взаємозв’язку дій додавання й віднімання замальовуємо частини смужки, що ілюструють доданки, виконуємо дію практично – прикриваючи рукою один з доданків 1й складаємо відповідну рівність.

Згадайте, під час формування конкретного змісту арифметичних дій додавання й віднімання учні складали за кісточками доміно рівності на додавання й віднімання. Тепер вони виконують знайоме їм завдання, але коментують власні дії на підставі взаємозв’язку дій додавання й віднімання.

Слайд [41]. Аналогічні завдання учні виконують, спираючись на схему.

Далі пропонуємо перевірити правильність вже виконаних завдань.

Слайд [42]. Гарне знання взаємозв’язку арифметичних дій додавання й віднімання є основою для опанування учнями правила знаходження невідомого компоненту.

Так, спираючись на схему учні складають рівність на додавання й від неї переходять до двох рівностей на віднімання. Дещо по-іншому спрямовуємо відповіді учнів: «Як одержати перший доданок?», «Як одержати другий доданок?», « Як знайти невідомий доданок?».

Слайд [43]. На етапі первинного закріплення, учні знаходять невідомі доданки, спираючись на схему. Наступним кроком, вони мають пояснювати виконувані дії, тому розв’язується завдання, в якому учні читають рівність на додавання з назвою компонентів та пояснюють який компонент є невідомим, і як його знайти.

Слайд [44]. Важливим з точки зору підготовки до навчання розв’язування задач, а також наступної роботи з таблицями додавання й віднімання є ознайомлення учнів з різницевим порівнянням.

При порівнянні предметних множин нас цікавить не лише у якій множині предметів більше або менше, нас цікавить ще й на скільки більше або менше? Складаючи пари, діти впевнюються, що деякі елементи множини лишилися без пари – їхня кількість це й є різницеве відношення, різниця.

Слайд [45]. Щоб дізнатися про різницеве відношення, треба від більшого числа відняти менше число. Учням пропонується правило, і у наступному завданні вимагається вибрати вираз, яким дізнаємося на скільки більше або на скільки менше…

Слайд [46]. Так, як і при опануванні конкретного змісту арифметичних дій додавання й віднімання, при вивченні різницевого порівняння ознайомлюємо дітей з схематичною інтерпретацією. Пропонуємо завдання на перехід від рисунка до схеми з наступним вибором виразу; також пропонуємо завдання на вибір схеми до малюнка.

Слайд [47]. Після навчання визначення на скільки одне число більше або менше за інше, вводимо обернену дію – визначення числа, яке на кілька одиниць більше або менше даного.

Слайд [48]. Від цього йдемо до формування поняття про збільшення або зменшення числа на кілька одиниць.

Слайд [49]. Знаходячи числове значення відношення різницевого порівняння, вводимо поняття різниці як математичного виразу. З цього моменту при формулюванні завдань широко застосовується вимога або прочитати або обчислити значення різниць.

Слайд [50]. Наступним кроком є опанування учнями назв компонентів та результату дії віднімання. Спираємося на знання учнями виразу «різниця» й повідомляємо, що результат дії віднімання так само називається різницею. А компоненти мають назви відповідно характеру дії: число при відніманні зменшується, тому воно називається зменшуване; число, яке віднімають – так і називається – від’ємник.

Слайд [51]. Для опанування учнями назв компонентів дії віднімання, так само як і дії додавання, пропонується завдання на обчислення значення різниці і складання рівності за поданими зменшуваним і від’ємником.

Корисним є завдання на підкреслення зменшуваного, від’ємника у рівностях.

Слайд [52]. Все вивчене на попередньому етапі дає можливість учням читати вирази використовуючи і назви компонентів та результату, у назви виразів, і відношення різницевого порівняння.

Слайд [53]. Прийом обчислення чисел другого п’ятка ґрунтується на переставному законі додавання. Можна очікувати, що до цього моменту діти дуже добре його засвоять і зможуть застосувати у випадку додавання до меншого числа більшого.

Міркуємо так: не зручно до меншого числа додавати більше число, треба поміняти місцями доданки!

Слайд [54]. Теоретичною основою віднімання чисел другого п’ятка є взаємозв’язок додавання й віднімання. Перед його введенням проводимо ґрунтовну підготовчу роботу, яка полягає в актуалізації цього зв’язка, засобом різноманітних завдань. Дітям дуже подобають завдання типу №5,6. Тут вони мають бути уважними, щоб помітити який доданок віднімають, і який залишається. У завданні 5 є підказка – виділення кольором. А в №6 – такої підказки вже немає!

Слайд [55]. Однією з складових дії віднімання чисел другого п’ятка є подання числа у вигляді суми зручних доданків, тому ми окремо опрацьовуємо подання зменшуваного у вигляді суми зручних доданків.

Слайд [56]. Тепер всі опрацьовані ланки можна поєднати у одну складну дію. Діти тепер поступово, одну за одною виконують дії з подання зменшуваного у вигляді суми зручних доданків, із віднімання від суми двох чисел одного з доданків.

Слайд [57]. Формування обчислювальної навички тривалий процес, який має бути забезпечений системою вправ, засобом яких відбувається керівництво навчальною діяльністю дітей. Тому, для засвоєння дії у матеріалізованій формі нами широко застосовуються схеми розв’язування. Спочатку в цих схемах дія представлена як повністю розгорнена; на цих завданнях діти вчаться коментувати виконувані дії.

Потім дія починає поступово скорочуватися, переходити у внутрішній план, і ми пропонуємо скорочену схему розв’язування.

Слайд [58]. Кульмінацією опанування учнями кожного прийому обчислення є складання таблиць додавання й віднімання. Перед складанням таблиці актуалізуємо обчислювальний прийом, і на підставі усних міркувань складаємо таблиці.

Але, акцент при складанні таблиць, відповідно нової програми, ставиться на спостереженні зміни суми в залежності від зміни одного з доданків… Спочатку визначаємо характер зміни: перший доданок збільшився, від цього й значення суми також збільшилось…. Потім спостерігаємо, що це збільшення здійснюється на одне й те саме число одиниць.

Слайд [59]. Нарешті, формулюємо правило: Якщо перший доданок збільшиться або зменшиться на кілька одиниць, то й значення суми, так само, збільшиться або зменшиться на стільки ж одиниць.

Слайд [60]. Аналогічних висновків дістає щодо зміни різниці в залежності від зміни зменшуваного.

Слайд [61]. Якщо для чисел першої п’ятірки на одному уроці складаються таблиці і додавання і віднімання, то для чисел другої п’ятірки – спочатку складаємо всі таблиці додавання.

Слайд [62]. З метою засвоєння таблиць пропонуються завдання на знаходження значень виразів - №5, а також, «ланцюжки» - №6. Ці завдання є типовими, подаються після кожної таблиці.

Слайд [63]. Презентована система навчання чисел першого десятку апробована вже в цьому навчальному році, який добігає кінця у 10 школах України. Як стверджують вчителі-експериментатори, діти не мають жодних проблем при виконанні обчислень: всього 1-2 учня з класу припускають помилки. Отже, одержані результати переконливо свідчать про її ефективність.

Слайд [64]. Розгорнута у навчальному зошиті методична система формування поняття чисел першого десятка, арифметичних дій додавання й віднімання, формування обчислювальних навичок додавання й віднімання в межах 10 повністю реалізує зміст нової Базової навчальної програми з математики для 1-го класу.

Методична система реалізується засобом системи навчальних завдань, які забезпечують досягнення навчальних результатів на рівні, який передбачений новою програмою.

Слайд [65]. На думку вчителів, які вже в цьому навчальному році працювали за нашим НК, він забезпечує можливість учням:

1. Навчатися із задоволенням;
2. Досягти успіху під час виконання математичних завдань;
3. Сформувати позитивне ставлення до математики, як навчального предмету;
4. Набути досвіду математичної діяльності;
5. Розвинути математичні здібності.

Слайд [66]. А вчителю:

1. Здійснювати процес навчання з урахуванням психологічних закономірностей формування математичних понять, умінь і навичок, з використанням сучасних освітніх технологій;
2. Не витрачати час на добір завдань для задоволення навчальних потреб різних категорій учнів;
3. Організовувати самостійну роботу школярів над завданнями, що є аналогічними до тих, що опрацьовані фронтально;
4. Швидко контролювати результати навчальної роботи дітей.

Слайд [67]. Дякую за увагу!