Слайд [1]. Шановні колеги! Презентований підручник «Методика навчання математики в початковій школі: теорія і практика» створений на засадах модульно-компетентнісного підходу до проектування змісту освіти.

Слайд [3]. Компетентністний підхід спрямований на формування в людини набору компетентностей. Компетентність визначається через здатність результативно діяти, ефективно розв’язувати проблему, застосовувати знання у нестандартній ситуації. Під компетентністю людини розуміємо спеціально структуровані набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Отже, компетентність розглядається ще й як результат освіти.

Слайд [4]. Виходячи з цього, розробці кожного модуля передувала робота із визначення результатів, які мають бути досягнуто. Розглянемо це на прикладі модуля «Методика навчання учнів розв’язування задач». Модуль складається із двох блоків: теоретичного і практичного.

Слайд [5]. Перед поданням теоретичного матеріалу визначено ключові поняття, які мають опанувати студенти для ефективного засвоєння матеріалу блоку, бо це специфічна мова, на якій йде викладення змісту модуля.

Слайд [6]. Компетентність, по суті, визначає систему взаємовідносин набутих знань, вмінь і навичок і здатності ефективно використовувати їх в реальній практичній діяльності. Тому до кожного модуля нами визначено які знання та вміння має набути студент.

Слайд [7]. Очевидно, що спроектувати систему знань та вмінь, що має бути сформована засобом певного модуля можливо через аналіз діяльності вчителя, але здатність ефективно використовувати їх в умовах реального уроку математики залежить ще й від рівня сформованості певних якостей особистості майбутнього вчителя.

Слайд [8]. Ключові та базові компетентності формуються в студента протягом майже всього навчання у педагогічному вузі через опанування циклу дидактико-методичних дисциплін.

Слайд [9]. Тому, ми зосередили увагу на формуванні в студентів дидактико-методичної компетентності – наявності методичних знань та умінь щодо окремих розділів та тем курсу, окремих етапів навчання, готовності проводити заняття з математики за різними навчальними комплектами, володіння педагогічними технологіями.

Слайд [10]. Виходячи з розуміння компетентності як володіння людиною відповідною компетенцією, що включає його особистісне відношення до неї і предмету діяльності, а компетенції як узагальнені способи дій, що забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності.

А також на підставі визначених знань та вмінь, яких мають набути студенти, через опанування модуля, можна скласти перелік дидактико-методичних компетентностей та компетенцій, засобом яких вони реалізуються.

• Готовність користуватися нормативними документами під час підготовки до уроків:
  - уміння користуватися програмами з математики, їх аналізувати з метою визначення відмінностей щодо навчання молодших школярів розв’язування задач;
  - уміння користуватися рекомендованими календарними планами та складати власний.
• Готовність реалізовувати вимоги до математичної підготовки учнів початкової школи:
  - знання ролі і місця задач у початковому курсі математики, функцій сюжетних задач та вміння їх реалізовувати;
  - знання вимог до рівня засвоєння учнями знань про задачі та процес їх розв’язування по роках навчання;
  - знання особливостей культури запису розв’язання задач та вміння їх дотримуватися;
  - вміння оцінювати результати розв’язання задач учнів
  - уміння аналізувати типові помилки, що виникають під час розв’язування задач та передбачати шляхи їх та їх подолання.
• Здатність застосувати знання про задачі та процес їх розв’язування на практиці:
  - знання структур задачного формулювання;
  - знання евристичних прийомів, що допомагають розв’язати задачу, та вміння їх застосовувати при розв’язуванні задач;
  - знання класифікацій простих задач та складених задач, в тому числі й типових; уміння ними користуватися ними;
  - знання змісту процесу розв’язування задач та вміння аналізувати власну діяльність із розв’язування задач, виокремлюючи кожний структурний елемент;
  - знання методичної системи формування в учнів умінь розв’язувати задачі; уміння користуватися нею при визначенні цілей, завдань, форм і засобів навчання та змісту роботи над задачами на кожному з етапів навчання.
• Здатність моделювати та організовувати процес навчання математики:
  - знання відмінностей у підходах до навчання розв’язування задач за різними навчально-методичними комплектами та вміння аналізувати основний апарат підручників;
  - знання методики підготовчого етапу до введення поняття задача (складена задача), ознайомлення з ними та вміння складати систему навчальних завдань із формування цих понять;
  - уміння моделювати та організовувати процес навчання розв’язування задач; вчити учнів здійснювати запис розв’язання і відповіді задачі різними способами; організовувати роботу на уроці над задачею після їх розв’язання;
  - знання методики формування вмінь розв’язувати задачі та вміння складати систему навчальних завдань із навчання учнів розв’язування задач окремих математичних структур;
  - уміння моделювати уроки та позакласні заходи з математики з орієнтацією на розв'язування задач; складати фрагменти уроків з роботи над задачами;
  - уміння вести обговорення, давати оцінку і самооцінку фрагментів уроків, пов’язаних з організацією діяльності учнів щодо формування уміння розв’язувати задачі;

Поняття «компетенції» є поняттям процесуальним, тобто компетенції як виявляються, так і формуються в діяльності. Тому, в основі концепції модульно-компетентнісної освіти лежить діяльнісний підхід, тобто процес навчання орієнтований на послідовне засвоєння студентами елементів професійної діяльності відповідно до змісту освітнього модуля.

Під час вивчення теоретичного блоку студенти набувають певних знань, а під час практичного – відбувається формування в студентів дидактико-методичних умінь, готовності та здатності виконувати окремі дії.

Визначені дидактико-методичні компетентності майбутнього вчителя початкової школи щодо навчання молодших школярів розв’язування задач є результатом освіти, який має бути досягнено під час вивчення модуля «Методика навчання учнів розв’язування задач» і можуть бути застосовані при створенні стандартів. Тому наступні дослідження можливі в галузі розробки технології оцінювання навчальних досягнень студентів.