Skvor.info
 
 
 

 Версія для друку

 
 
 
 
 

”загальненн¤ прийому округленн¤


«авданн¤ 5. ќбчисл≥ть значенн¤ сум р≥зними способами: 43 + 28.

1 спос≥б по частинах: 43 + 28 = 43 + 20 + 8 = 63 + 8 = 71

2 спос≥б по частинах: 43 + 28 = 43 + 7 + 21 = 50 + 21 = 71

3 спос≥б порозр¤дно: 43 + 28 = (40 + 20) + (3 + 8) = 60 + 11 = 71

  • „и можна знайти цю суму, застосовуючи прийом групуванн¤ навколо Ђкореневого числаї? (÷ей спос≥б застосовувати не доц≥льно, тому що ц≥ числа не Ї близькими. –озгл¤нути способи Ї б≥льш рац≥ональними)
  • яким способом ще можна обчислити значенн¤ ц≥Їњ суми? (—пособом округленн¤)
  • як треба м≥ркувати?

4 спос≥б округленн¤: 43 + 28 = 43 + 30 Ц 2 = 73 Ц 2 = 71

  • „ому треба було в≥дн≥мати 2? (“ому, що ми додали не 28, а 30. 30 б≥льше, н≥ж 28 на 2. ћи додали дв≥ зайв≥ одиниц≥, тому њх треба в≥дн¤ти!)
  • „и можна було зам≥нювати близьким круглим числом перший доданок?(Ќ≥, число 43 в≥дстаЇ далеко в≥д наступного круглого числа 50. ј ¤кщо ми його зам≥нимо меншим круглим числом, то буде 40, а пот≥м треба буде додавати 3 Ц це буде додаванн¤ по частинах!)
  • як≥ числа можна, додавати, зам≥нюючи њх круглим числом? („исла, ¤к≥ близьк≥ до круглого) Ѕудемо вважати близькими до круглого числами, числа, ¤к≥ зак≥нчуютьс¤ цифрою 5 або 6 або 7 або 8 або 9 Ц це ≥стотна ознака застосуванн¤ прийому округленн¤.
  • як≥ ще ≥стотн≥ ознаки прийому округленн¤? (ƒодаЇтьс¤ не саме число, а близьке до нього кругле число. «находитьс¤ на ск≥льки б≥льше додали, ≥ в≥дн≥маЇтьс¤ ст≥льки ж одиниць з отриманоњ суми.)
  • ¬ чому пол¤гаЇ спос≥б округленн¤?
ѕриклади

«авданн¤ 6. «найд≥ть значенн¤ суми, застосовуючи прийом округленн¤: 27 + 59

  • „и можна зам≥нити близьким круглим числом другий доданок? (“ак)

27 + 59 = 27 + 60 Ц 1 = 87 Ц 1 = 86

- „и можна зам≥нити близьким круглим числом другий доданок? (“ак)

27 + 59 = 30 + 59 Ц 3 = 89 Ц 3 = 86

- „и можна зам≥нити обидва доданки, одночасно, близькими до них круглими числами? —пробуйте!

27 + 59 = 30 + 60 Ц 3 Ц 1 = 90 Ц 3 Ц 1 = 87 Ц 1 = 86

- який висновок можна зробити? (якщо обидва доданки зак≥нчуютьс¤ цифрами або 5 або 6 або 7 або 8 або 9, то обидва доданки одночасно можна зам≥нити близькими круглими числами; додати ц≥ кругл≥ числа, а пот≥м в≥дн¤ти ст≥льки одиниць, на ск≥льки б≥льше додали) ќтже дл¤ прийому округленн¤ не Ї ≥стотним, ¤кий з доданк≥в зам≥нювати близьким круглим числом чи обидва доданки одночасно!

- „и можна застосувати прийом округленн¤ дл¤ обчисленн¤ значенн¤ суми: 173 + 59? (“ак, один ≥з доданк≥в зак≥нчуЇтьс¤ цифрою 9!)

173 + 59 = 173 + 60 = 233 Ц 1 = 232

- „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ цей випадок додаванн¤ в≥д попереднього? (¬ попередн≥х випадках ми додавали лише двоцифров≥ числа, а в цьому Ц ми до трицифрового числа додавали двоцифрове, також застосовуючи прийом округленн¤)

- ќбчислить значенн¤ суми 397 та 211.
397 + 214= 400 + 214 - 3 = 614- 3 = 611

  • „им цей випадок в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попередн≥х? (“ут додавали трицифров≥ числа. ћи також застосували прийом округленн¤. ћожна зробити висновок: прийом округленн¤ можна застосовувати ≥ дл¤ трицифрових чисел)
  • ѕор≥вн¤йте суму чисел 347 та 211 з попередньою. (¬ них р≥зн≥ перш≥ доданки. ¬ попередньому випадку перший доданок був близьким до розр¤дного числа, а в цьому Ц близьке до круглого 350)
  • „и можна дл¤ обчисленн¤ ц≥Їњ суми застосувати прийом округленн¤? (“ак: 347 + 214 = 350 + 214 Ц 3 = 564 Ц 3 = 561)
  • який висновок можна зробити? (≤стотним Ї лише те, щоб один ≥з доданк≥в зак≥нчувавс¤ цифрою або 5 або 6 або 7 або 8 або 9. Ќе≥стотним Ї Ц ¤ке це число: одноцифрове, двоцифрове, трицифрове...)
  • ”загальнимо ≥стотн≥ та не≥стотн≥ ознаки прийому округленн¤:

≤стотн≥:

  1. ќдин чи к≥лька доданк≥в зак≥нчуютьс¤ цифрою 5 або 6 або 7 або 8 або 9.
  2. ÷е число або ц≥ числа зам≥нюють близьким круглим числом.
  3. «наход¤ть, на ск≥льки б≥льше додали, ст≥льки одиниць треба в≥дн¤ти.

Ќе ≥стотн≥:

  1. ¬ид числа, ¤ке зам≥нюютьс¤ близьким круглим числом: одноцифрове, двоцифрове, трицифрове...
  2.  ≥льк≥сть чисел, ¤к≥ можна зам≥нити близьким круглим числом.
  • „и зручно застосовувати прийом округленн¤ дл¤ випадк≥в без переходу через розр¤д? ќбчисл≥ть значенн¤ суми: 53 + 25.
  • 53 + 25 = 53 + 30 Ц 5 = 83 Ц 5 = 78. “ут важко в≥дн≥мати з 85 число 5, тому що зд≥йснюЇтьс¤ перех≥д через розр¤д. (ƒл¤ випадку додаванн¤ без переходу через розр¤д Ї б≥льш рац≥ональн≥ способи обчисленн¤)
  • “аким чином, прийом округленн¤ доц≥льно застосовувати дл¤ випадк≥в додаванн¤ з переходом через розр¤д.

«авданн¤ 7. ѕор≥вн¤йте вирази: чим вони схож≥ ≥ чим в≥др≥зн¤ютьс¤?

54 + 28 та 54 Ц 28

- яким способом можна знайти значенн¤ суми? „ому можна застосувати прийомокругленн¤? «найд≥ть значенн¤ суми округленн¤м.

54 + 28 = 54 + 30 Ц 2 = 84 Ц 2 = 82

- „и можна при в≥дн≥манн≥ число 28 зам≥нити близьким круглим числом 30? (“ак, тод≥ треба буде додати 2, тому що в≥дн¤ли на 2 б≥льше!)

54 Ц 28 = 54 Ц 30 + 2 = 24 + 2 = 26

  • „и можна застосовувати прийом округленн¤ при в≥дн≥манн≥: 58 Ц 24? Ќа в≥дм≥ну в≥д додаванн¤, при в≥дн≥манн≥ зам≥нювати близьким круглим числом можна лише в≥дТЇмник!
  • як≥ ≥стотн≥ ознаки застосуванн¤ прийому округленн¤ при в≥дн≥манн≥? (“реба, щоб в≥дТЇмник зак≥нчувавс¤ цифрою або 5 або 6 або 7 або 8 або 9. “од≥ його зам≥нюють близьким круглим числом. ƒал≥ в≥дн≥мають це кругле число з зменшуваного. ѕот≥м визначають на ск≥льки б≥льше в≥дн¤ли, ст≥льки ж одиниць й додають.)
  • „и можна так само м≥ркувати при в≥дн≥манн≥: 354 Ц 128? (“ак, в≥дТЇмник 128 зак≥нчуЇтьс¤ цифрою 8, тому його можна зам≥нити близьким круглим числом 130...)

354 Ц 128 = 354 Ц 130 + 2 = 224 + 2 = 226

  • „им цей випадок в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попереднього?
  • „и можна так само м≥ркувати при в≥дн≥манн≥ 54 Ц 8? ўо в ньому ц≥кавого?
  • яка ж ознака Ї не≥стотною дл¤ застосуванн¤ прийому округленн¤ зменшуваного? (Ќе≥стотним Ї вид в≥дТЇмника: в≥н може бути одноцифровим, двоцифровим, трицифровим... числом)
  • як треба м≥ркувати при в≥дн≥манн≥, застосовуючи прийом округленн¤?
ѕриклади
  • „им в≥др≥зн¤ютьс¤ способи округленн¤ дл¤ в≥дн≥манн¤ та додаванн¤? (ѕри додаванн≥ можна будь-¤кий доданок зам≥нювати близьким круглим числом, а при в≥дн≥манн≥ Ц лише в≥дТЇмник! ѕри додаванн≥ можна один або обидва доданки одночасно зам≥нювати близьким круглим числом, а при в≥дн≥манн≥ Ц лише одне число Ц в≥дТЇмник; зменшуване не можна зам≥нювати круглим числом! ѕри додаванн≥ в≥дхиленн¤ в≥дн≥мають ,а при в≥дн≥манн≥ Ц навпаки Ц додають)
  • ўо сп≥льного у додаванн¤ та в≥дн≥манн¤ способом округленн¤? (¬ обох випадках число зам≥нюють близьким круглим числом, ≥ дал≥ виконують д≥ю вже з круглим числом. ѕот≥м зТ¤совують на ск≥льки б≥льше додали чи в≥дн¤ли ≥ в≥дн≥мають чи додають ст≥льки ж одиниць)
  • —формулюЇмо узагальнену памТ¤тку дл¤ додаванн¤ ≥ в≥дн≥манн¤ на п≥дстав≥ прийому округленн¤:
ѕриклади
 
 
 
 
1 | 2 | 3 | 4 | 5  =
 
 
 
 
 
 
 

Обговорення матеріалів сторінки

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Слова для пошуку: методика викладання математики у початковій школі, скворцова, світлана олексіївна, светлана алексеевна, методика математики, математика 1 клас, початкова школа, усні прийоми додавання і віднімання, прийоми додавання і віднімання в межах 1000, порозрядне додавання й віднімання, додавання й віднімання частинами, додавання й віднімання способом округлення, прийом порівняння, послідовне порівняння, паралельне порівня.